Умови доброї сповіді

 

  1. Іспит совісті.
  2. Каяття у гріхах.
  3. Постанова виправитися.
  4. Щира сповідь.
  5. Винагорода Богу і ближньому.

 

Не досить усвідомлювати свою грішність. Щоб добре висповідатися, потрібно пригадати, наскільки це можливо, якомога докладніше гріхи від останньої дійсної сповіді, тобто чи були визнані всі тяжкі гріхи. Якщо тяжкий гріх був свідомо затаєний, сповідь є недійсною і святотатською. Потрібно розпочати від молитви до Святого Духа про дар пізнання внутрішнього стану своєї душі. Пізніше досліджуємо своє сумління за допомогою запропонованого “іспиту совісті”. Потрібно пам’ятати, що не існує досконалого прикладу іспиту совісті, бо кожна людина неповторна і неможна передбачити усі труднощі, які трапляються їй. Тому взірцем іспиту потрібно користуватися обгрунтовано і самостійно.

Коли під час іспиту совісті пригадуємо гріхи, мусимо відрізнити тяжкі гріхи від легких, тому що маємо обов’язок визнати усі тяжкі гріхи, щоб сповідь була дійсна. Потрібно пригадати обставини, які вплинули на різновид і вагу провини, а також кількість тяжких гріхів.

Не обов’язково сповідатися з легких гріхів, але рекомендується визнавати принаймні деякі з них, щоб працювати над власним характером. Сповідь зі злих звичок, помилок, хоч і дрібних, є допомогою в духовному зростанні і веде до вірності Богу в малих справах.

Тяжкий гріх чинимо тоді, коли у важливій справі переступаємо Божу або Церковну заповідь, свідомо і добровільно. Важлива справа – це, наприклад, віра, слава Божа, життя власне або ближнього, подружня вірність, чистота душі чи тіла тощо.

Хто все-таки порушує свідомо, з власної волі, ніким не змушуваний, грішить тяжко. Наприклад, свідомо, без важливої причини, пропустити Святу Літургію у неділю чи свято. Тяжкий гріх також називають смертельним, бо він руйнує правдиве людське щастя, яке можливе лише з Богом, який є найбільшим добром. Бог любить нас безмежно, предвічною любов’ю. Гріх смертельний загрожує вічною загибеллю: “І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне” (Мт 25, 46).

Легкий гріх чинимо тоді, коли в менш важливій справі порушуємо Божу або Церковну заповідь, або коли грішимо у важливій справі і чинимо це, не будучи до кінця свідомі, що чинимо, або чинимо це з примусу.

Навіть найменшим гріхом зневажаємо Божу любов. Приступаючи до Таїнства Сповіді, потрібно пам’ятати, що Ісус прагне, щоб ми жили вповні Божим життям, щоразу досконаліше реалізовуючи у своєму житті заповіді любові до

Бога і ближнього. “Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий” (Мт 5, 48). Кожний гріх шкодить як грішникові, так і його ближньому. Тому належить чинити все, що може виправити завдану кривду. Покута, яку ми отримуємо, є актом нашого відшкодування Богові. Це може бути якась пожертва, вчинок милосердя, добровільне відречення від чогось тощо. Також відшкодування необхідне щодо ближнього – повернути вкрадені речі, добре ім’я людини, яка його втратила з нашої вини; поєднатися, помиритися з тим, на кого ми ображаємося; вибачитися перед скривдженим нами тощо.

Коли починаєш робити іспит совісті, пригадай собі безмірну й беззастережну Божу любов до нас. Прочитай фрагмент Святого Письма, де Ісус ставиться до грішників з милосердям і співчуттям (Напр: Лк 15, 1-7, П-32; Лк 18, 35-43; Лк 8, 43 – 48; Йн 8, 1-11). Пригадай, як Ісус простягав Свою руку до грішників, щоб їм простити. Прославляй Бога і дякуй Йому за милосердя.

Каяття – це дар Святого Духа. Попроси Святого Духа, щоб допоміг тобі:

– зрозуміти, що ти грішний і потребуєш Божого милосердя, співчуття та прощення;

– пізнати свої гріхи та відважитися щиро й покірно висповідатись з них;

– правдиво розкаюватися у своїх гріхах, серйозно вирішити змінити своє життя та виправитись;

– звільнитись від провини і дав силу, щоб почати нове життя.

 

МОЛИТВА ПЕРЕД ІСПИТОМ СОВІСТІ

 

Прийди, Святий Духу, освіти мій розум, щоб я пізнав усі свої гріхи, спонукай мою волю до правдивого жалю і щирої сповіді. О Маріє, без первородного гріха зачата, молись за нас, що до Тебе прибігаємо. Ангеле-Хоронителю мій святий, допоможи мені пізнати усе, чим я засмутив Боже Серце, випроси мені благодать доброї сповіді. Амінь.

 

ІСПИТ СОВІСТІ ДЛЯ ДОРОСЛИХ 

 

Вступні запитання

Коли сповідався останній раз?

Чи дійсна була моя сповідь?

Чи забув або свідомо затаїв тяжкий гріх?

Чи виконав покуту?

 

Гріхи проти Бога

Чи відрікався, стидаючись своєї віри?

Чи занедбував щоденну молитву, холодно, неуважно, в поспіху молився?

Чи систематично читав Святе Письмо?

Чи поглиблював свої релігійні знання, слухаючи проповіді, читаючи релігійні книжки та газети?

Чи цікавився життям своєї парафії, життям Церкви на Україні та у світі?

Чи нарікав на Бога під час страждань, випробувань, негараздів?

Чи шукав свого, не приймаючи волі Бога,

піддаючись відчаю, розчаруванню?

Чи вірив у забобони, ворожив, зливав віск?

Чи вірю і використовую магічні речі:

амулети,   гороскопи,   кадила, символи,

тексти, мантри?

Чи ходив до екстрасенсів, ворожок, „цілителек”?

Чи брав участь у сеансах: спіритизму, зібраннях секти, сатаністичних обрядах? Чи вживав гомеопатичні ліки? Чи приховав на сповіді гріх? Чи дотримувався постів (не споживав м’ясних страв у п’ятницю та Попільну Середу)? Чи танцював та розважався під час Великого Посту?

Чи вимовляв ім’я Господа без пошани, у злості чи у жартах?

Чи проклинав когось, бажаючи зла, чи просив у Бога, щоб зіслав на ближнього нещастя?

Чи свідомо взивав Господа на свідка, знаючи, що говорю неправду?

Чи приймав по-святотатськи Святі Таїнства?

Чи соромився християнських привітань або

вияву релігійності (знаку хреста)?

Чи добровільно пропускав Службу Божу у

неділю або свята через лінощі, байдужість,

намовляв до цього інших?

Чи працював у неділю без потреби?

 

Гріхи проти ближнього

Чи не занедбував любов до батьків? Чи піклувався про них у хворобі та старості?

Чи сварився з ними, обмовляв, бив, соромився їх, не вибачав їм? Чи дбав про духовне та моральне виховання своїх дітей, науку релігії, молитву, участь у Службі Божій?

Чи показував своїм дітям добрий приклад?

Чи присвячував дітям час, цікавився їхнім життям, успіхами та проблемами?

Чи твій дім був прикладом християнського життя?

Чи мав безпосередній вплив на чиюсь смерть чи ушкодження?

Чи вчинив аборт або когось намовляв до нього?

Чи бажав смерті собі та іншим? Чи ненавидів когось?

Чи прагнув помститись?

Чи відчував ненависть до якоїсь групи людей з-приводу їх раси, національності, релігії?

Чи був нетерплячий або немилосердний у словах та вчинках?

Чи заздрив іншим?

Чи молився за своїх ворогів, за тих, кого не любиш?

Чи привласнив (украв) чужу річ?

Чи приймав або пропонував хабарі?

Чи, як роботодавець, затримував заробітну плату або свідомо зменшував її?

Чи приймав на роботу, свідомо ошукуючи?

Чи, бувши працівником, занедбував свої обов’язки?

Чи повертав своєчасно борг та дотримувався обіцянок?

Чи дбав про свою парафію, про її утримання?

Чи не занедбав вчинків милосердя? Чи говорив неправду з різних причин? Чи осуджував інших або обмовляв, розповідаючи про них неправдиві, злі речі, або без потреби виявляв чужі вади, гріхи? Чи дотримувався даного слова, чи беріг довірену мені таємницю?

Чи підглядав, підслуховував, порушував чужу приватність читанням листів, щоденників? Чи виправив моральні кривди, спричинені моєю брехливістю, гордістю, самолюбством, нікчемністю, впертістю, помилковістю?

Чи вперто не хотів примиритись, не прагнув примирення першим і не пробачав тому, хто просив вибачення?

 

Гріхи проти себе

Чи виставляв на небезпеку своє здоров’я і життя?

Чи ускладнював собі життя через гнів, погані звички, поганих друзів?

Чи зловживав спиртними напоями, чи пияцтво не позбавляло мою сім’ю грошей та пошани?

Чи вживав наркотики?

Чи добровільно піддавався нечистим думкам?

Чи через літературу, фільми, порнографію, нечисту розмову прагнув сексуального збудження?

Чи грішив проти власного тіла через мастурбацію?

Чи займався продажем наркотиків, алкоголю, порнографічної літератури та зброї?

Чи принижував гідність іншої особи та насміхався над людьми?

 

Гріхи проти подружнього життя

Чи цінував Таїнство Подружжя?

Чи зрадив дружину (чоловіка)?

Чи мав сексуальні контакти з іншими членами родини?

Чи намовляв або наражав інших на тяжкий гріх через нескромний одяг, жести і поведінку?

Чи проявляв щодо дружини (чоловіка) свої негативні почуття в інтимному спільному житті?

Чи змушував до співжиття у нетверезому стані?

Чи використовував контрацептиви, неза-кінчений статтєвий акт та інші методи для запобігання вагітності, не намагаючись пізнати методи природнього планування сім’ї?

Чи змушував до співжиття у спосіб, принижуючий людську гідність? Чи занедбував виховання підростаючого покоління до відповідального подружнього життя і давав поганий приклад?

 

МОЛИТВА ПІСЛЯ ІСПИТУ СОВІСТІ

 

Отче Милосердя, чим я відплатив за Твоє милосердя? Гріхом, занедбанням, невдячністю. Каюсь усім серцем за свої гріхи, якими образив Тебе, мого Творця і Відкупителя. Каюсь, що зневажив Тебе, Добро найвище і гідне найбільшої любові. Каюсь, що змарнував заслуги мого Спасителя і потоптав Його кров, пролиту за мене. Каюсь, Господи, що образив Твою справедливість. Я заслуговую на справедливе покарання. Отче, я згрішив проти Неба і проти Тебе. Я негідний зватись Твоєю дитиною. Мені соромно за всі мої гріхи, відвертаюся від них. Хочу твердо постановити з Твоєю допомогою уникати всіх гріхів. Пресвята Діво, святий Ангеле-Хоронителю і мої святі покровителі, виблагайте для мене у Бога прощення гріхів, щирий жаль за них і міцну постанову виправитися.

 

(тексти з молитовника “В ім’я Господнє”)